Від продавчині в магазинах бабусі до мережі б'юті-салонів у Варшаві
Сьогодні я — підприємиця в б'юті-сфері у Варшаві та розвиваю мережу салонів, побудовану на системності, контролі якості й прозорих правилах для команди.
Працювати я почала рано. У 12–13 років була продавчинею в продуктових магазинах моєї бабусі, а вже з підліткового віку звикла до фінансової самостійності й розуміння цінності власно зароблених грошей.
У 16 років почала свій шлях у б'юті як майстер манікюру. Фактично я була самоучкою: навчалася самостійно, багато практикувалася й поступово перетворила ремесло на професію, а згодом — на бізнес. Мій шлях починався з роботи вдома, далі були розвиток професійних навичок, формування клієнтської бази, викладання курсів і відкриття власного салону в Україні.
Повномасштабна війна стала переломним моментом: мені довелося закрити українську частину бізнесу та переїхати до Польщі разом із дітьми. Саме цей етап став для мене не лише викликом, а й точкою професійної трансформації. Уже у Варшаві я завершила кар'єру майстра й повністю сфокусувалася на ролі власниці бізнесу — на масштабуванні, побудові команди та системному управлінні процесами.
Мій підхід до життя і бізнесу базується на чесності перед собою. Я часто ставлю собі просте запитання: чи готова я прожити свій шлях ще раз. Якщо відповідь негативна, для мене це сигнал, що настав час змінювати траєкторію й виборювати інший сценарій. Це не мотиваційна фраза, а внутрішній принцип ухвалення рішень у моменти невизначеності.
Я люблю швидкість у процесах і не сприймаю хаосу. Якщо беру на себе відповідальність або даю слово, завжди доводжу справу до результату. Поєднання внутрішньої дисципліни, структурності та високих вимог до якості сервісу дозволило мені за відносно короткий час у Польщі сформувати сильну команду та запустити кілька бізнес-напрямів.
Мама поставила вибір між перукарнею і манікюром — і народився бізнес
Як прийшла ідея бізнесу?
Ідея бізнесу народилася не з раптового натхнення, а з практичної потреби. У 16 років мама поставила мені чіткий вибір: або навчатися на перукаря, або освоювати манікюр, бо, на її думку, важливо було мати професію, яка дозволяє заробляти.
Спочатку ми планували піти на курси, але мама згадала знайому майстриню манікюру, і я просто побачила її роботу зблизька. У той час не було ні TikTok, ні Instagram, тому я вчилася самостійно: шукала поодинокі відео на YouTube, багато практикувалася на собі та мамі.
Згодом почала приймати перших клієнтів удома. Це поступово переросло у стабільний дохід, а разом із ним з'явилося бажання відкрити власний салон. Для мене б'юті-сфера завжди була ще й універсальною навичкою: незалежно від місця проживання чи обставин я розуміла, що зможу заробляти, адже попит на ці послуги залишається стабільним у довгостроковій перспективі.
В Україні в мене був один салон, який я тоді не сприймала як масштабний проєкт. Більш системний і масштабний формат бізнесу вдалося реалізувати вже в Польщі з 2023 року, працюючи в іншій ринковій і операційній системі.
Цілеспрямованість, структурність і операційне мислення — п'ять навичок власниці салону
Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?
Основою мого професійного росту стали кілька ключових навичок:
- цілеспрямованість і вміння доводити задумане до результату;
- структурність і потреба вибудовувати зрозумілі процеси, правила, регламенти та прозорі розрахунки;
- управління якістю сервісу через увагу до деталей у роботі майстрів, комунікації з клієнтами та дотримання стандартів;
- операційне мислення й розуміння, що людський фактор неминучий, тому потрібні прості й зрозумілі механізми контролю;
- швидкість у роботі та в ухваленні рішень. Ще як майстер я працювала в швидкому темпі, і згодом перенесла цей підхід в управління бізнесом.
Три чужі салони за пів року, материнство і переїзд — три виклики на старті
Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?
Відсутність системи, на яку можна спертися. Перед відкриттям першого салону в Польщі я працювала в трьох різних салонах за півроку й побачила, що в багатьох бізнесах бракує чітких регламентів і зрозумілої організації. Це стало поштовхом будувати власну систему з нуля.
Поєднання материнства та роботи. Після народження першої дитини я паралельно працювала вдома й у салоні, проходила навчання, організовувала допомогу няні та рідних. Це був період постійного балансування між сім'єю та професійним розвитком.
Переїзд і перезапуск бізнесу після початку війни. Ми планували продати салон в Україні як готовий бізнес із клієнтською базою, але через невизначеність цього не вдалося зробити. У результаті бізнес довелося фактично розібрати: частину продати окремо, частину обладнання перевезти до Польщі й починати новий етап.
Польська податкова і втрата салону — дві кризи які навчили перевіряти все самостійно
З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?
Найбільшою кризою стала війна. Я втратила можливість повноцінно продати український салон як працюючий актив і була змушена перезапускати бізнес в іншій країні практично з нуля.
Іншим серйозним викликом стало зіткнення з польською податковою системою, яка суттєво відрізняється від української. Я швидко зрозуміла, що наявність бухгалтера не знімає з власника відповідальності за фінансовий контроль. Бухгалтер веде офіційний облік, але внутрішню економіку бізнесу — виплати майстрам, аванси, витрати, відсотки й нюанси оформлення — потрібно контролювати самостійно.
Були ситуації, коли надходили нарахування на дуже великі суми, і лише після особистої перевірки та перерахунку внесків я знаходила помилки. Це сформувало для мене чіткий принцип: навіть працюючи з бухгалтером, я завжди все перевіряю сама, бо для нього це цифри, а для мене — реальні гроші бізнесу.
Booksy, другий салон за пів року і відмова від 2500 євро на місяць власної роботи
Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?
Найбільший ріст забезпечили рішення, які поєднували швидке масштабування, системність і контроль якості.
По-перше, я зробила ставку на платформу Booksy як основне джерело клієнтського потоку й змогла переконатися, що юніт-економіка салону працює. Тривалий час ми взагалі не використовували таргетовану рекламу й почали підключати її лише пізніше.
По-друге, я швидко масштабувала бізнес. Після того як побачила, що модель працює, відкрила другий салон уже за кілька місяців після першого: перший — у квітні, другий — у вересні того ж року.
По-третє, я свідомо відмовилася від ролі майстра, хоча це приносило додатково близько 2,5 тис. євро на місяць. Це був важливий перехід від моделі «заробляти власними руками» до ролі власниці, яка будує систему, масштабує бізнес і керує процесами.
По-четверте, я створила прозору систему розрахунку зарплат і внутрішнього контролю, щоб мінімізувати конфлікти й уникати відчуття несправедливості в команді. Для цього використовую власну систему обліку: Google-таблицю та паперові записи як первинну документацію. Це дає можливість у будь-який момент перевірити дані та швидко вирішувати спірні ситуації.
По-п'яте, я впровадила стандарти й регламенти для всієї команди: правила роботи майстрів, адміністраторів і помічниці, а також дисциплінарні механізми, які допомагають підтримувати високий рівень сервісу та корпоративної культури.
Усні домовленості без фіксації — і майстри йшли без попередження
Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?
Найціннішим досвідом для мене стала помилка на старті бізнесу, коли я не фіксувала домовленості з майстрами. Усе трималося на усному форматі, тому люди могли в будь-який момент повідомити: «Допрацьовую до кінця тижня і йду».
Спочатку я сприймала це як норму, бо сама звикла діяти чесно й відкрито. Але з часом побачила, наскільки сильно така непередбачуваність б'є по бізнесу: порушуються графіки, страждає сервіс, команда працює в напрузі.
Саме цей досвід змусив мене перевести усні домовленості в чіткі правила: прописати регламенти, строки попередження, стандарти роботи для адміністраторів і команди. Фактично я навчилася будувати систему не з теорії, а через власні помилки й втрати.
