Анна Дембіцька, 32 років

Про себе

Мене звати Анна Дембіцька. Я співзасновниця Vacotel - міжнародного телеком-бізнесу, що об’єднує людей і ринки голосовими маршрутами та SMS-рішеннями. Уже десять років разом зі своїм троюрідним братом я будую B2B-компанію Vacotel. Ми починали з трейдингу голосового трафіку між операторами по всьому світу, поступово масштабували бізнес до SMS-розсилок і кастомної IP-телефонії для корпоративних клієнтів. Сьогодні наша команда налічує понад 29 фахівців з України та різних країн. Я відповідаю за розвиток і продажі, брат - за фінанси, і саме цей розподіл ролей дозволяє нам балансувати між швидкістю ухвалення рішень і стабільністю зростання. Мій перший кар’єрний план був пов’язаний із фінансами. Я навчалася за спеціальністю «фінанси і аудит», підпрацьовувала за фахом, системно прокачуючи англійську в Green Forest. У 2014 році я свідомо перейшла в продажі - і цей крок визначив мою подальшу траєкторію. Уже за півтора року я добре розуміла механіку телеком-ринку, вела ключові акаунти і вперше зробила вибір на користь свободи: пішла з компанії, де мою цінність недооцінювали. Майже одразу ми з братом започаткували Vacotel. Моя формула становлення була і залишається непростою. У перші роки ми реінвестували все - без дивідендів, з мінімальними кредитами і високим рівнем довіри з боку партнерів. Ми жили від обігу до обігу, але системно зростали. Я рано зрозуміла важливість делегування: прагнення тягнути все на собі лише гальмує розвиток. SMS-напрям не рухався, доки там не з’явився сильний лідер, і щойно кожен вектор отримав відповідального власника, динаміка компанії пішла вгору. Окремою опорою завжди залишалася репутація. У телекомі довіра - це валюта, і мої перші контракти трималися на особистих зв’язках, передбачуваності та виконанні зобов’язань. На нашому шляху було чимало викликів. Пандемія COVID-19 фактично зупинила офлайн-екосистему та галузеві виставки, які є серцем комунікацій у телекомі. Ми вистояли завдяки вже побудованим зв’язкам і внутрішній дисципліні. Окремий досвід - робота з ринками зі складною культурною динамікою. Перемовини з партнерами з регіону MENA потребують більше часу, там довіра вибудовується інакше, і саме терпіння та сталий темп стали моїми ключовими інструментами. Наш бізнес тримається на чітких цінностях. Свобода для мене - це можливість говорити правду і діяти чесно, не озираючись на чужі очікування. Українська ідентичність є принциповою позицією: ми не працюємо з РФ і Білоруссю, а наші партнери зосереджені в Європі, США, Латинській Америці, на Близькому Сході та в Азії. Командність - ще один фундамент. Щоденні короткі дзвінки з міжнародною сейлз-командою замінили «тихі чати» і відчутно підвищили результативність роботи. Поза бізнесом я більше про рух і виклики. Сноуборд, вейкборд, кайтсерфінг - це мій спосіб тримати тонус. Після травми коліна я пройшла повну реабілітацію і повернулася на кайт, що стало для мене окремою перемогою. Йога допомагає зберігати баланс тіла і розуму. Моє хобі з довгостроковою перспективою - власна міні виноробня. Я навчаюся, дегустую, живу тут і зараз, і ця мрія поступово визріває. Якщо говорити про поради, то жінкам у бізнесі я завжди кажу: головний бар’єр - це страх, і його неможливо прибрати теорією, лише дією. Варто почати, і ви побачите, що здатні на більше, ніж вам здається на перший погляд. Я й надалі об’єднуватиму світ технологіями, сервісом і партнерствами. Паралельно втілюватиму мрію про власну локальну виноробню. Я майже щаслива. Остаточну крапку поставить українська перемога. До того дня я роблю свою частину роботи - для становлення незалежної вільної України.

Як прийшла ідея бізнесу?

Ідея власного бізнесу сформувалася на перетині практичного досвіду та усвідомленого рішення. За порадою брата я прийшла в телеком-сейлз, де з часом напрацювала клієнтську базу та репутацію в ніші. Після виходу з компанії через зміну умов співпраці та відчуття несправедливості ми ухвалили рішення розпочати власну справу.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Ключовими навичками для запуску та зростання стали комунікація і переговори. Вміння домовлятися, працювати з різними ментальностями, зокрема з міжнародними партнерами, стало важливою конкурентною перевагою. Значну роль відіграло й володіння англійською мовою - близько 90 % робочої комунікації відбувається саме нею. Окремо варто відзначити здатність до чіткого розподілу ролей у бізнесі: вже через пів року після старту ми з братом структуровано розділили відповідальність - я зосередилася на підключеннях і бізнес-девелопменті, він - на фінансах.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

Першим і ключовим викликом став оборотний капітал. У телеком-трейдингу без достатніх обігових коштів масштабування практично неможливе. Ми майже не залучали кредити: лише одноразова фінансова підтримка від знайомого, а далі - зростання за рахунок продажів, домовленостей, відтермінувань оплат і постійного реінвестування. Другим викликом була довіра ринку. На старті компанія не має імені, а отже - і кредиту довіри. У цьому допомогли особисті професійні зв’язки: партнери, з якими я співпрацювала раніше, погоджувалися працювати на мінімальних лімітах, що дозволило поступово побудувати процеси. Третій складний етап - формування команди. Конкуренція за досвідчених менеджерів висока, а можливості пропонувати ринкові компенсації були обмежені через потребу інвестувати в оборотний капітал. Найефективнішим каналом найму стали рекомендації, які показали кращий результат, ніж класичні платформи чи рекрутингові агентства.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Першою відчутною кризою стала пандемія COVID-19. Міжнародні виставки та особисті зустрічі були повністю зупинені, а для нашої бізнес-моделі живий діалог із партнерами є критично важливим. У цей період ми зосередилися на роботі з чинними клієнтами, з якими співпрацювали ще до пандемії, та підтримували наявні підключення. Другим серйозним викликом став запуск напряму SMS-розсилок у 2018 році. Я мала лише загальне уявлення про цю сферу й не володіла технічними деталями, тому паралельне управління телефонним трафіком і SMS-напрямом виявилося складним: один сегмент демонстрував зростання, інший - просідання. Переломним моментом стало залучення фахівця, який очолив цей напрям і фактично вибудував його з нуля. Після делегування відповідальності розвиток напряму суттєво прискорився.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Найбільший ефект дали рішення про делегування. По-перше, передача повної відповідальності за окремі напрями керівникам замість спроби контролювати все самостійно. По-друге, відмова від персонального ведення частини акаунтів і поступова передача партнерів команді. Це був непростий процес, адже з початку бізнесу деякі партнери воліли працювати виключно зі мною. Я свідомо інвестувала час у побудову довіри до команди, щоб перехід був плавним і без втрат у комунікації чи результатах.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Найціннішою помилкою вважаю вибір не того фаху на етапі навчання. Іноді думаю, що, обравши IT-напрям (наприклад, Data Science), могла б досягти інших результатів. Водночас я не шкодую про цей шлях: сьогодні існує багато можливостей для самоосвіти, я постійно навчаюся, відвідую міжнародні конференції та аналізую, які нові напрями можна розвивати, спираючись на наявні ресурси бізнесу.