Анна Кравченко, 37 років

Сьогодні я підприємиця в б’юті-індустрії(ÉLAN ) та хімік-технолог. Я створюю професійну косметику з нуля, керую виробництвом і розвиваю цілу екосистему навколо продукту: салони краси, освітні програми, професійні чемпіонати та міжнародну асоціацію. Зараз я живу в Туреччині, в Анталії, де розташовані мій завод і головний офіс. У Дубаї працює відділення виробництва, у Варшаві — дві компанії, а в Україні залишаються активи в різних містах. Зокрема, у Києві працюють два салони краси та велика професійна академія.

Мій шлях у цій індустрії починався з практики. Я працювала візажисткою, багато годин проводила з клієнтами, працюючи руками, і паралельно викладала. Саме професійність і участь у міжнародних змаганнях допомогли мені заявити про себе в індустрії. Одним із важливих етапів стала перемога на чемпіонаті світу з макіяжу — вона відкрила нові можливості й значно розширила мої професійні горизонти. Далі розвиток відбувався природно: від невеликого кабінету — до команди, а згодом разом із сестрою ми об’єднали зусилля та відкрили перший салон. Переломні моменти в моєму житті часто були пов’язані з кризами та необхідністю масштабування.

Війна 2014 року, коли я фактично залишила Донецьк, стала поштовхом до створення власного продукту. Саме тоді ми почали розробляти професійну косметику. Ще одним важливим етапом став переїзд до Туреччини. Цей досвід довів мені, що я здатна будувати бізнес у країні, де на початку ти майже нікого не знаєш, де інша культура і навіть англійською мовою не всі говорять. Це був складний, але дуже цінний етап, який значно розширив моє підприємницьке мислення та масштаб бачення бізнесу.

Як прийшла ідея бізнесу?

Ідея створення власного продукту виникла з практичної потреби. У 2014 році, коли почалася війна, кордон фактично закрився, а значна частина представників і постачання були пов’язані з Росією. У якийсь момент працювати стало буквально нічим. Оскільки я практикуючий майстер і хімік-технолог за освітою, я добре розуміла, яким має бути якісний продукт для бровістів. Тому ми почали з розробки першого продукту — фарби для брів. Ми запатентували технологію і створили першу фарбу, яка фарбувала не лише волоски, а й шкіру.

Сьогодні це здається стандартною практикою, але на той момент такого рішення на ринку фактично не існувало. Далі продуктова еволюція відбувалася через реальні потреби майстрів: поява кількох відтінків замість одного; • технології освітлення брів; • можливість коригувати результат і змивати фарбу, якщо відтінок вийшов занадто яскравим. Коли ми почали активно працювати з арабськими ринками, народилася технологія так званих калярових брів. Її суть полягає в тому, що брови попередньо освітлюють спеціальними складами, а потім виконують фарбування в центральній частині. Сьогодні в Об’єднаних Арабських Еміратах ми займаємо перше місце за популярністю цієї техніки.

Ще одним важливим продуктовим проривом стала технологія швидкого ламінування брів. Процедура триває приблизно 15–20 хвилин замість традиційних тридцяти і має іншу логіку роботи. Саме з цією розробкою ми отримали міжнародну нагороду на виставці Cosmoprof в Індії як найкращу інновацію у світі в цьому напрямі.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Основою мого професійного зростання стали три ключові фактори.

1. Перше — постійне навчання. У мене чотири, фактично п’ять вищих освіт, зокрема за профільними напрямами.
2. Друге — особиста відповідальність. Я завжди виходжу з принципу, що результат залежить від мене. Я не перекладаю відповідальність на інших, а приймаю рішення і відповідаю за наслідки.
3. Третє — стресостійкість і витривалість. Підприємництво передбачає постійні виклики, і здатність витримувати навантаження є критично важливою.

Окремо я дуже вірю у силу професійних змагань і чемпіонатів. Вони дають доступ до найсильнішого середовища. Це певною мірою нагадує бізнес-клуб у професії: ти постійно зростаєш через контакт з амбітними людьми та стандартами світового рівня.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

На початку кар’єри, коли я вже була відома як спеціаліст, перший рік роботи не здавався надто складним: мене знали на ринку, тому старт був відносно легким. Найсерйозніші виклики з’явилися трохи пізніше — на етапі масштабування.

1. Перший виклик — війна у 2014 році. Я опинилася в Києві, тоді як у Донецьку залишилося фактично все: квартира, життя, контакти. Потрібно було швидко відновлювати роботу та будувати нову опору.
2. Другий виклик — запуск салону і робота в режимі 24 на 7. Ми з сестрою відкрили салон у торговельному центрі Gulliver у Києві. Фактично працювали без пауз - щодня з ранку до вечора, виконуючи величезну кількість процедур. Паралельно потрібно було вирішувати побутові питання, пов’язані з переїздом і сім’єю.
3. Третій виклик — запуск виробництва в Туреччині. Необхідно було отримати всі документи, погодити рецептури, пройти сертифікації, запустити виробництво та вийти на потрібні обсяги. Це був окремий великий етап розвитку бізнесу.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

1. Перша велика криза — пандемія COVID-19. Салони краси стали місцем, куди люди тимчасово перестали ходити. Водночас попит на косметику також знизився, адже багато людей майже не виходили з дому. Ми змогли адаптуватися завдяки зміні формату споживання. Люди почали фарбувати брови самостійно вдома, тому ми запустили домашні набори, активно проводили вебінари, прямі ефіри та навчання онлайн.
2. Друга криза — повномасштабна війна та її економічні наслідки. Наші сильні ринки історично були на сході України, зокрема в Харкові, а також у Києві.

Після пандемії до України вже не могли приїжджати іноземці, тоді як раніше близько 90 відсотків студентів моїх навчальних програм були іноземцями — корейці, китайці, індуси та представники інших країн. Попри обстріли, до нас продовжували приїжджати поляки — інколи буквально в умовах відключень світла.

Сьогодні ситуація в Україні впливає на весь ринок:

• салони часто працюють на генераторах;
• клієнти рідше відвідують процедури;
• партнери, які раніше робили замовлення кожні два дні, тепер можуть замовляти раз на місяць і меншими партіями. Нам допомагає диверсифікація через інші країни, однак Україна залишається для нас ключовим ринком і головною професійною спільнотою.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

1. Перше рішення — формувати команду відповідно до етапу розвитку бізнесу. На старті потрібні універсальні люди, які можуть закривати багато різних задач. Коли процеси стають системними, команду потрібно трансформувати — залучати більш вузькопрофільних спеціалістів. Я чітко бачу цей цикл: команда, яка ідеально підходить для запуску компанії, приблизно через три роки потребує оновлення або трансформації.
2. Друге рішення — робити ставку на людей із самої індустрії. Моя ключова управлінська команда — приблизно десять осіб, включно з директорами та провідними маркетологами — це колишні або чинні бровісти з десяти-п’ятнадцятирічним досвідом роботи. Це люди, які добре розуміють клієнта, витримують високі навантаження і є мультифункціональними. Вони можуть створювати контент, монтувати відео, налаштовувати рекламу та брати участь у стратегічних рішеннях. Для мене це також питання лояльності: люди залишаються в команді не лише через зарплату.
3. Третє рішення — чітке розподілення відповідальностей із партнерами та регулярний управлінський ритм. Ми проводимо щомісячні стратегічні зустрічі в Zoom, де кожен має конкретні зобов’язання. Наприклад, моя зона відповідальності може включати визначену кількість переговорів із конкретними клієнтами.

Я не вірю, що в моєму бізнесі можна надовго повністю вийти з операційної діяльності, адже інновації в цій сфері потрібні щодня. Щодо масштабування, для нас подвоєння обороту щороку є робочим стандартом. Це забезпечується зростанням кількості клієнтів, повторними покупками та високим рівнем довіри до бренду. Найякісніші ліди приходять із наших соціальних мереж і з мого особистого бренду.

Особистий бренд формує відчуття надійності: клієнти знають, що ми не зникнемо і не підведемо. Далі працює системна модель продажів: ролі менеджерів чітко розділені, існують чек-листи, а ключове завдання — довести клієнта до передоплати. Після цього підключається директор, і процес переходить у наступну стадію.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Я не схильна концентруватися на помилках. Для мене важливо зробити висновки й рухатися далі. Я намагаюся тримати фокус на позитиві. Наприклад, разом із дітьми ми щодня записуємо свої мрії та практикуємо афірмації. Це допомагає не застрягати в негативних думках. Тому я не виділяю одну конкретну помилку як найцінніший досвід.