Тетяна Артеменко

Мене звати Тетяна Артеменко і сьогодні я — фаундер і CEO e-commerce бізнесу(Mommy Bag)  власного бізнесу для мам, який виріс із дуже приземленої потреби відповідальності за сім’ю та фінансової самостійності. Я живу в Києві, а мій підхід до підприємництва сформувався ще в підлітковому віці. Батько з ранніх років прищепив мені бізнес-мислення та простий принцип: не шукати роботу, а створювати робочі місця. Цей підхід став моїм внутрішнім орієнтиром. За освітою я ветеринарний лікар-хірург — це була мрія дитинства врятувати всіх тварин у світі, але пропрацювавши 7 років у сфері, реальність виявилась жорсткішою за дитячі мрії.

Перший власний бізнес я запустила, коли моїй дитині було три місяці. Я звільнилася з роботи ветеринарного лікаря й почала працювати на себе без будь-якої зовнішньої підтримки. У той період співпали кілька криз: чоловік втратив роботу, батьки не могли допомогти через проблеми у власному бізнесі. Я жила в режимі жорсткої економії, продавала речі через OLX і навчилася дивитися на кожну транзакцію як на можливість створення цінності та розвитку бізнесу.

Мій бізнес завжди зростав разом зі мною: народження першої дитини стало точкою старту першого бізнесу, другої дитини — другого. Для мене це не випадковість, а закономірність: я вмію будувати системи в умовах високої відповідальності й обмежених ресурсів, що є основою створення бізнесу з нуля. Окремою точкою трансформації став 22 лютого - подія, після якої я навчилася тримати опору виключно всередині та ухвалювати стратегічні рішення без ілюзій щодо зовнішньої підтримки.

Як прийшла ідея бізнесу?

Ідея бізнесу народилася з простого спостереження в умовах дефіциту ресурсів. Я купила підгузники для дитини зі знижкою: на полиці вони коштували 500 гривень, а я взяла їх за 450. Оскільки я вже щось продавала на OLX, у мене виникла думка: якщо я можу продавати різні речі, то чому б не спробувати продати й підгузники як частину товарного бізнесу. Я виставила їх за повну ціну — 500 гривень, і мені одразу зателефонували покупці.

Це стало для мене несподіванкою, бо я не вірила, що хтось купить підгузники, які я придбала «для себе». Далі все пішло жорсткіше й системніше. У мене було чотири тисячі гривень — рівно на оренду квартири, яку потрібно було оплатити за десять днів. 

Я пішла ва-банк і на всі гроші купила підгузники. За три дні продала все й заробила додатково тисячу гривень. Цей момент став психологічним переломом: я відчула, що можу продавати й заробляти самостійно, навіть коли зовнішня опора зникає. Саме так почалася «золота ера», з якої згодом виріс бренд Mommy Bag(український бренд сумок).

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Фундаментом мого росту стали дві речі. Перша — дисциплінованість. Я системно тримаю режим і практики, які підтримують мою продуктивність, зокрема ранкові ритуали. Друга — стовідсоткова віра в результат. У моїй особистій «гілці реальності» не існує навіть одного відсотка сценарію, де «не вийде».

Для мене це не мотивація, а спосіб ухвалення рішень у розвитку бізнесу. Я дію так, ніби варіант провалу не передбачений, і тому шукаю лише робочі кроки. Згодом до цього додалися управлінські навички: делегування, оптимізація операційних процесів і побудова автоматизацій, що є основою масштабування бізнесу. Але це був уже наступний рівень - після базової здатності втримати все на собі на старті.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

На початку для мене найскладнішими були три речі. Перша — делегування. У певний момент потрібно було віддати іншим те, що я звикла робити сама, і це було внутрішньо непросто.

Друга — масштабування. Коли попит починає рости, ручні процеси перестають працювати, і виникає потреба будувати систему та масштабувати бізнес. 

Третя - оптимізація операційних завдань: знайти спосіб робити швидше, не власними руками й бажано автоматично. Зараз ці виклики для мене закриті. Я охоче делегую все, що можна, щоб зосереджуватися на стратегічних питаннях і розвитку бізнесу.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Найболючішою кризою стало невдале партнерство. Воно відкинуло мене приблизно на два з половиною роки назад і коштувало понад півмільйона гривень. Це був не просто прорахунок у домовленостях, а глибокий урок: кожен насамперед думає про власний інтерес, і очікувати іншого — наївно.

Другою кризою став початок повномасштабного вторгнення, коли я втратила значну частину команди через виїзд людей за кордон.

Третя криза — спад продажів у 2024–2025 роках через виїзд великої частини моєї цільової аудиторії та загальну демографічну ситуацію. У таких умовах я чітко відділяю фактори, на які не можу вплинути, від рішень, які залежать від мене. Я не можу вплинути на народжуваність, але можу змінювати географію ринку та виходити в нові країни, що є частиною розвитку бізнесу.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Найефективніше рішення на цьому етапі — вихід на європейський ринок. Навіть не маючи ще жодного продажу в ЄС, я вже бачу масштаб: Україна - це один ринок, а Європа — десятки країн. За правильної побудови процесів це може кратно збільшити компанію та масштабувати бізнес. Друге важливе рішення — навчитися керувати власним станом.

Я розглядаю це як формулу: енергія → стан → гроші. Для мене це повноцінний управлінський інструмент: якщо я не тримаю внутрішній стан, бізнес не росте на свій максимум.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Найціннішою помилкою стало партнерство, яке не спрацювало. Воно дорого коштувало мені і в часі, і в грошах, але дало тверезість. Я зрозуміла, що можу зробити все сама і що відповідальність за мій інтерес не несе ніхто, крім мене. Цей досвід я більше не повторю.