Тетяна Дмитрук

Сьогодні я — підприємиця з портфелем бізнесів у логістиці, міжнародній торгівлі, e-commerce та девелопменті, зокрема в Україні та США, готельному напрямку на Балі та девелопменті в Карпатах.

Моя базова оптика — міжнародна економіка та торгівля: я люблю «складати пазли» з ринку, логістичних ланцюгів і маржинальності, знаходити точки, де виникає попит, і швидко будувати під це рішення. Мій шлях почався з роботи в логістичних компаніях після університету. Згодом я приєдналася до компанії «Fialan», де мені довірили запуск і розвиток київського офісу з нуля. На старті це був невеликий обсяг - умовно один контейнер на місяць, але з часом ми вийшли на етап активного зростання бізнесу. Завдяки моєму внеску в розвиток компанії мені запропонували партнерство. Більшість проєктів я реалізую в партнерстві. Це мій свідомий вибір: ми з партнеркою підсилюємо одна одну, розподіляємо ролі відповідно до сильних сторін і за рахунок цього досягаємо кращих результатів у масштабуванні бізнесу.

Після 2022 року моє життя, як і життя більшості українців, кардинально змінилося. Війна змусила переосмислити ризики, відповідальність і пріоритети. У цей період значно посилилася моя соціальна залученість. Благодійність для мене є системною — як фінансово, так і через конкретні проєкти.

Ми з командою закладаємо бюджети на благодійність у кожному бізнесі: закуповуємо обладнання, підтримуємо освітні ініціативи, допомагаємо дітям і соціальним установам. Для мене важлива саме адресна допомога - я хочу розуміти, кому і як я допомагаю. Зокрема, через мою спільноту історичної реконструкції я підтримую військових: багато моїх знайомих і друзів воюють, і я допомагаю їхнім підрозділам напряму. Також ми підтримуємо інтернати, працюємо з дітьми з малозабезпечених сімей, інвестуємо в освітні можливості для молоді.

Окремий напрямок, який мені дуже близький, — це збереження української історичної спадщини та розвиток культури. Я бачу позитивні зміни в суспільстві й хочу в майбутньому долучатися до цього ще активніше. Якщо говорити про довгострокове бачення, то я розумію: коли закрию свої фінансові цілі й досягну стабільного пасивного доходу, планую більше часу і ресурсу спрямовувати саме в соціальні проєкти — освіту, підтримку дітей і культурну спадщину. Що стосується особистих принципів, то моя головна порада, особливо для жінок у бізнесі, — йти за покликом серця.

Підприємництво — це складний шлях, і якщо немає внутрішнього бажання створювати, впливати, брати відповідальність, — довго на ньому не протримаєшся. Я за своєю природою лідер: у будь-якому середовищі беру на себе відповідальність і ініціативу. І переконана, що якщо в людини є цей внутрішній імпульс — вона все одно реалізується, незалежно від обставин. Водночас я чітко бачу і соціальний контекст: жінкам у бізнесі іноді складніше через культурні особливості середовища. Але це не причина зупинятися - це лише ще один фактор, який варто усвідомлювати і враховувати.

Для мене щастя — це свобода. Свобода приймати рішення, обирати, як жити, куди рухатися, що створювати. Водночас я чесно визнаю: абсолютної свободи не існує, адже є сім’я, діти, відповідальність. І саме в балансі між цими ролями я зараз шукаю свій власний формат щастя. Попри це, найбільше задоволення я отримую від впливу — коли бачу, як мої рішення змінюють бізнеси, людей або допомагають тим, хто цього потребує. Саме в цьому для мене і є сенс того, що я роблю.

Як прийшла ідея бізнесу?

У мене профільна освіта — міжнародна економіка. Я завжди добре розуміла міжнародні торговельні процеси та логістику. Зараз у мене є логістичні та торговельні компанії, пов’язані з імпортом.

Я одразу бачила потенціал цієї сфери: Україна значною мірою залежить від імпорту (наприклад, близько 80% тканин імпортується), тому тут завжди є можливості для заробітку та розвитку міжнародного бізнесу. Для мене це ще й інтелектуальний процес — як складати пазли. Після університету я працювала в логістичних компаніях, а згодом приєдналася до одеської компанії «Фіалан». Мене призначили керівником київського офісу, який тоді тільки відкривався. На старті компанія була невеликою — ми відправляли один контейнер на місяць. Але після мого переїзду до Києва почався активний ріст бізнесу. Згодом мені запропонували частку в бізнесі через мій вагомий внесок.

Сьогодні в компанії три партнери: я в Україні, інші — у США та на Балі. Я виконую роль керуючого партнера та обличчя компанії в Україні. Подальші бізнеси виникали логічно — на основі досвіду та розуміння ринку. Працюючи в логістиці, ми постійно бачимо попит. Наприклад: -під час пандемії - маски та навіть заводи з їх виробництва; -під час війни - сіль, гречка, генератори, рації, амуніція. Ми також активно співпрацювали з міжнародними фондами (зокрема структурами ООН та Mercy Corps), допомагаючи їм працювати в Україні: організовували імпорт, реекспорт та бізнес-процеси. Офіс у Китаї дозволяє нам знаходити найкращі ціни та швидко реагувати на потреби ринку. Готель на Балі — це стратегія диверсифікації ризиків і водночас «віддушина».

Логістичний бізнес складний, а готельний — більш стабільний і зрозумілий. Ринок США ми обрали як потужний канал збуту товарів із Китаю. Проєкт у Карпатах — це про інвестиції в Україну. Я великий патріот і вірю в потенціал країни після війни. Ми будуємо комплекс поруч зі Славською Горою, яка активно розвивається.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Моя головна сильна сторона — глибоке розуміння ринку та його тенденцій. Через логістичний бізнес щомісяця проходить 150–200 клієнтів, і це дає унікальне бачення різних галузей: виробництва, ритейлу, імпорту. Я швидко можу оцінити, чи вигідно працювати з тим чи іншим товаром, чи варто інвестувати. Це так зване Helicopter View у бізнесі.

Друга ключова компетенція — продажі та побудова системи продажів. Я багато років очолювала відділи продажів і добре розумію: -як будувати систему продажів; -як наймати людей; -як формувати ефективні команди. Я більше продажник, ніж операціоніст: люблю продукт, розумію його і вмію його продавати. Вважаю, що якщо є хороший продукт і правильна стратегія продажів — бізнес буде прибутковим.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

Три основні виклики: -Люди (формування команди); -Продукт; -Ціннісна пропозиція. Найважливіше — чітко сформулювати, чим ти відрізняєшся від конкурентів і чому клієнт має обрати саме тебе в умовах конкурентного ринку. Побудова команди також критично важлива, хоча для мене це вже звична задача через досвід.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Найбільша криза для будь-якого керівника — це відсутність сильної команди, яка може працювати самостійно. Ключове завдання — виростити собі заміну та навчити співробітників брати відповідальність. Якщо цього немає, бізнес починає втрачати позиції, особливо коли власник відходить від операційної діяльності. Саме тому я фокусуюся на розвитку людей і делегуванні — це основа стабільності бізнесу та масштабування компанії.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Одне з найефективніших рішень — це чіткий поділ відділу продажів на ролі: хантери (ті, хто залучає нових клієнтів) і акаунт-менеджери (ті, хто супроводжує клієнтів). Раніше в нас усі менеджери робили все: і продавали, і вели клієнтів. Але ми зрозуміли, що це неефективно. Люди мають різні сильні сторони: хтось добре продає, хтось — системно веде клієнта, працює з документами та процесами.

Після розподілу ролей кожен почав відповідати за свою зону — і це дало суттєве зростання бізнесу. Команда стала ефективнішою, а результати — стабільнішими. Друге ключове рішення — фокус на репутації. Ми свідомо будували бізнес так, щоб бути максимально відповідальними перед клієнтами та грошима. Саме бездоганна репутація стала одним із драйверів нашого росту.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Перша — це запізніле впровадження автоматизації бізнесу. Якби ми зробили це раніше, багато процесів були б значно ефективнішими. Друга — недооцінка маркетингу. Ми довгий час майже не інвестували в нього, покладаючись на репутацію, досвід і продажі. Це була стратегічна помилка. Якби я почала активно розвивати маркетинг ще у 2015 році, масштаб бізнесу сьогодні був би значно більшим.