Дубас Роман Антонович, 40 років

Мене звати Роман Дубас. Сьогодні я підприємець, інвестор і засновник компанії «Чистий погляд», яку побудував від формату ФОПа з ручним управлінням до промислового клінінгу з командою майже 500 людей.

Мій шлях — це довга дистанція. У перші роки я закривав у компанії майже всі ролі: продажі, рекрутинг, адміністрування, комунікацію з клієнтами, фінанси й навіть інколи працював прибиральником. Це був найскладніший етап зростання. Я працював у режимі «універсального солдата», і саме цей період дав мені глибоке, без ілюзійне розуміння бізнесу зсередини. Переломним став 2012 рік.

Я прийняв одне з найсильніших стратегічних рішень — змінити фокус із B2C на B2B-сегмент. B2B дав інший рівень системності: довгострокові контракти, прогнозованість надходжень, можливість будувати фінансову модель, планувати й мислити на роки вперед. Бізнес став структурованим і сфокусованим. Формувати команду стало простіше — коли є стратегія та зрозумілий горизонт, люди відчувають стабільність і масштаб. У 2018 році я де-юре вийшов із ролі CEO та перейшов у статус фаундера. Почав відокремлювати роль власника від операційного управління, сфокусувавшись на стратегії, структурі й масштабуванні. Де-факто цей перехід ще триває — іноді доводиться заходити в операційні процеси, коли система потребує підсилення. Але мій стратегічний вектор сьогодні — побудова організаційної моделі, здатної зростати кратно. Ми вже проектуємо структуру під формат Х5, а не під поточний масштаб.

Я переконаний: бізнес — це не про героїзм власника, а про систему, яка працює навіть без нього. Я мислю масштабом і впливом. Через п’ять років бачу себе таким самим енергійним і проактивним, але з кратно більшим впливом у бізнесі та сильнішою командою. Для мене масштаб — це не лише про обіг. Це про можливості й рівень впливу.

Я прагну використовувати свої можливості на максимум — але на фундаменті цінностей. Зокрема через музику. Планую розвивати міжнародну діджейську діяльність як окремий вектор реалізації та позитивного впливу. Я інвестую як підприємець — із балансом ризику та контролю. Формую консервативну основу через нерухомість і державні облігації. Паралельно навчаюся через інвестиції у фондовий ринок та криптовалюти.

Окремий фокус останнього року — стратегічні проєкти у форматі smart money, де я можу впливати на процес і результат. У соціальній площині дію без зайвої публічності. Підтримую співробітників, сім’ю, військових, долучаюся до благодійних ініціатив. Щастя для мене — це усвідомленість. Бути в моменті, повністю проживати те, що робиш, і не розпорошуватися. Сьогодні я відчуваю внутрішню цілісність і вдячність за шлях, який проходжу.

Як прийшла ідея бізнесу?

Ідея не була осяянням. Вона стала результатом постійного пошуку. Коли я маю ціль, то методично шукаю рішення: багато спілкуюся, порівнюю, збираю інформацію, тримаю фокус.Як колись, півроку шукав хобі, поки не потрапив на DJ-курси. Так само було й із бізнесом. Я мав різні спроби, але вони здавалися неперспективними. У процесі розмов про створення цінності та побудову великої компанії я звернув увагу на клінінг як на ринок, що розвивається. Від ідеї до першого замовлення минуло приблизно два-три місяці.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Фундаментом стали амбіції та спортивний характер — я звик доводити справи до результату. Віра в перемогу для мене завжди була не абстракцією, а внутрішнім станом, який підкріплюється дією. Практично мене підсилило системне мислення: я вчився бачити не завдання, а систему — процеси, стандарти, відповідальність, довгу гру. Мені доводилося одночасно продавати, наймати, рахувати економіку і контролювати якість. Це був період, коли я тримав бізнес буквально в руках — і саме ця здатність працювати на кількох фронтах одночасно стала фундаментом подальшого росту.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

1. Кадри та швидке закриття змін. Замовлення були, а людей потрібно було знайти негайно. Я буквально телефонував усім із контактної книги, залучав друзів, родичів. Іноді допомагали мама та двоюрідний брат. Так я працював не один рік.. 2. Бути універсальним солдатом. Я одночасно відповідав за продажі, стратегію, управління, HR, адаптацію, закупки, комунікацію з клієнтами, розрахунки, зарплати й бухгалтерію. Без відбудованої системи це швидко виснажує. 3. Якість сервісу без достатнього досвіду. Отримати замовлення легше, ніж стабільно надавати сервіс так, щоб клієнт повертався і рекомендував. На старті помилки одразу були помітні, і це було найскладніше.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Криз було багато, але найбільш відчутні — ті, що перевіряли на міцність систему й мою психіку. 2012 рік — управлінська криза. Я сфокусувався на розвитку, тендерах і B2B-перемовинах, але операційна система ще не була вибудувана. В один момент один адміністратор звільнився, інший захворів, топ менеджер перестав виходити на зв’язок, а людина, яка допомагала з рекрутингом, була у відпустці. Я залишився сам із трьома магазинами та тридцятьма прибиральниками. Це був сильний стрес і момент, коли хотілося все кинути. Але саме такі ситуації чітко показують слабкі місця в бізнесі. Повномасштабна війна. Вісімдесят відсотків моїх клієнтів — продуктові магазини. Ми працювали 24 лютого без пауз. Операційно кадрів вистачало, але психологічно було дуже складно. П’ятнадцять років я будував компанію на власні кошти, відмовляючи собі в комфорті, і раптом з’явилося відчуття, ніби ґрунт іде з-під ніг.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Перше — перехід із B2C у B2B. Це змінило масштаб, вимоги до якості та управління, але дало стабільність і структурований попит. У 2018 році я запровадив корпоративну культуру. Після цього компанія ніби отримала м’язи й скелет: з’явилася синхронність команди та відбір людей за цінностями. Сьогодні співбесіда починається з презентації корпоративної культури. Якщо вона не відгукується кандидату, ми просто не продовжуємо діалог.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Я не сприймаю свої рішення як фатальні помилки — швидше як керовані ризики. Я ніколи не ставив компанію в ситуацію, де один неправильний крок може її зруйнувати.