Фролов Дмитро Володимирович, 31 рік

Мене звати Дмитро Фролов і я — серійний підприємець, який будує бізнеси навколо онлайн-освіти та маркетингової інфраструктури.

Моя ключова компетенція — створення систем, що дозволяють масштабувати освітні проекти без прямої операційної залежності від власника. Сьогодні я паралельно розвиваю кілька напрямів: школу англійської Makashovskiy School, Школу AI Олександра Кужеля, діджитал-агентство Infobiz Digital, вебінарну платформу Webi, а також є стратегічним партнером SMM-школи Анастасії Шеремет. У більшості проєктів я виступаю власником або співвласником, формуючи стратегію, архітектуру бізнес-моделі та маркетингову систему.

Мій підприємницький шлях розпочався рано — ще в 11 класі я відкрив офлайн-бізнес, риболовний магазин. Згодом були події, що глибоко трансформували моє мислення: банкрутство батька, зустріч із наставником, повномасштабна війна, руйнування партнерств і власне банкрутство. Кожен із цих етапів став точкою зростання та переосмислення підходів до ризику, партнерства й фінансової дисципліни. Окремим стратегічним рішенням стала міграція. Наразі я проживаю у Відні та планую переїзд до Варшави, продовжуючи розвивати бізнеси для української аудиторії по всьому світу. У бізнесі я мислю категоріями інфраструктури.

Для мене команда й процеси не прив’язані жорстко до одного продукту — це сервісна система, яка може одночасно підтримувати кілька проектів. Наприклад, школа англійської здатна генерувати значні обсяги виручки з мінімальною внутрішньою командою, тоді як більшість функцій забезпечує агентська інфраструктура. Такий підхід дозволяє масштабуватися, диверсифікувати ризики й утримувати стратегічну позицію власника без занурення в операційну діяльність. Останні роки моя бізнес-модель і фокус повністю зосереджені на онлайн-освіті як прозорій та етичній ніші. Я свідомо дистанціююся від токсичних конотацій, пов’язаних із терміном «інфобіз», хоча інформаційний продукт може мати різні формати - від курсів до книг і платформ.

Принципова позиція — працювати виключно в «білому» сегменті, не створювати сумнівних продуктів і не обслуговувати неетичні практики. Моя сильна сторона — поєднання підприємницької швидкості з системним мисленням. Я не просто запускаю проекти, а вибудовую інфраструктуру, здатну масштабувати результат.

Як прийшла ідея бізнесу?

В агентський бізнес я зайшов не як у «мрію життя», а як у практичну управлінську роль. Після конфлікту партнерів у попередньому проекті виникла потреба в людині, яка зайде як співвласник і вибудує організаційні процеси. Витоки агентської історії почалися ще у 2016 році з Periscope: ми знайшли програмне рішення для залучення аудиторії в прямі ефіри, упакували це як послугу та продавали просування. Згодом органічно перейшли до Instagram і SMM — так поступово сформувалося агентство. Онлайн-освіта стала логічним продовженням нашої експертизи.

Ми добре розуміли SMM і маркетинг, а з появою попиту на онлайн-курси почали активно працювати з освітніми проектами. Після початку повномасштабної війни я разом із командою перезапустив діяльність у Європі, працював із локальним ринком в Австрії та світовими брендами. Паралельно з лютого 2022 року регулярно отримував запити від онлайн-шкіл щодо запусків, холодного трафіку, автоворонок і побудови продажів. Зрештою я порівняв трудовитрати європейської агенції з потенціалом онлайн-освіти й ухвалив рішення повністю перефокусувати агентство та власну увагу на освітні проекти для української аудиторії по всьому світу.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Фундамент мого зростання тримається на трьох навичках:

1. Впевненість. Без внутрішнього дозволу діяти неможливо запускати проєкти, особливо коли потрібно швидко тестувати гіпотези.
2. Аналітика й цифри. Перемагає той, хто правильно рахує, а не той, хто орієнтується лише на відчуття.
3. Вміння не бути «руками» в операційних процесах. Я вибудовую системи так, щоб не бути фізично залученим в операційну діяльність. Інакше неможливо масштабуватися й зберігати свободу як цінність.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

Свідоме закриття бізнесів. Спочатку — офлайн-магазину, пізніше — європейської агенції, яку ми розвивали два роки, але закрили, щоб перейти в сильніший стратегічний фокус. Період старту, коли складно навіть сформулювати саму проблему. На початку ти просто дієш і тестуєш, без тривалих рефлексій.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Я пройшов чотири касові розриви різного масштабу — із судами, конфліктами та ситуаціями, коли виникала неможливість виплачувати зарплати. Часто відповідальність за неформальні партнерства перекладали на мене. Найскладніша криза збіглася з початком війни й призвела до глибокої депресії.

У результаті я зробив прагматичний висновок: іноді касовий розрив доцільніше не закривати, а закривати сам бізнес і стартувати з нуля — це швидше й економічно вигідніше. Якщо ж компанію потрібно рятувати, працює лише жорстка дисципліна: перегляд фінансової моделі, різке скорочення витрат, зміна бізнес-моделі під швидший грошовий потік, планування за песимістичним сценарієм і запуск продуктів, що швидко генерують ліквідність.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Найбільше зростання мені дало фокусування на трафіку та маркетингу як головному драйвері бізнесу. Якщо я бачу хоча б мінімальний Product Market Fit, я інвестую максимум ресурсу, щоб масштабувати результат. Моя позиція щодо трафіку проста: потрібно дозволити собі витрачати стільки коштів, скільки система здатна ефективно освоїти. Агресивне тестування та масштабування — ключ до швидкого росту. Ще одне критично важливе рішення — вчасно закривати напрямки, які тягнуть бізнес вниз, навіть якщо в них вкладено роки роботи. Для мене закриття — це не поразка, а стратегічне перефокусування.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Найціннішим досвідом стала надмірна довіра в межах усних домовленостей без інструментів впливу. Коли відсутні юридичні механізми та формалізована відповідальність, у разі конфлікту не залишається важелів захисту.