Сьогодні я підприємець у сфері маркетингу з вузькою, але масштабною спеціалізацією — використання Google Карт як каналу продажів і як інфраструктури для мережевого бізнесу. Мій шлях не відповідає типовому сценарію «вийшов із найму і з нуля створив бізнес». Я почав працювати з 15 років, а в 18 потрапив у велику дистрибуційну компанію, де була чітка система розвитку, реальний кар'єрний ріст і орієнтація на результат, а не на фіксовану оплату. Фактично я завжди працював за принципом результату.
З часом компанія трансформувалася під впливом подій 2014 року та проблем із постачанням, і ми перейшли у сферу послуг, зокрема почали працювати з Google Картами. У цій системі я будував команди та філії, фактично створюючи бізнес усередині бізнесу: формував підрозділи, відкрив 12 філій, виріс до керівника продажів у Києві та був близьким до рівня співвласника. Коли стало зрозуміло, що партнерства в межах цієї структури не буде, я прийняв рішення піти разом із командою. Це було не емоційне рішення, а логічне продовження діяльності, у якій я вже мав сильну експертизу, але хотів будувати її за власними принципами.
Разом із партнером ми створили GE Marketing, зберегли колектив і з часом стали одним із лідерів у ніші просування в Google Картах в Україні. Наступним кроком стала розробка GridWyse — SaaS-платформи для централізованого управління Google Картами для мережевого бізнесу. Ми не вигадували принципово новий продукт, а взяли те, що вже працювало, і довели до рівня системного, масштабованого рішення.
Я багато думаю про роль освіти. Вона важлива для окремих професій, зокрема в медицині чи юриспруденції, але в моєму випадку вирішальну роль відіграла практика. Я закінчив 9 класів, добре навчався і не мав проблем із оцінками, однак, коли постало питання вибору між навчанням і роботою, обрав роботу. Мене перевели до іншого міста, і я не завершив формальну освіту. Попри можливість поновитися, я свідомо вирішив не витрачати на це ресурс і зосередився на професійному розвитку. Освіта дала мені базові навички — комунікацію, вміння домовлятися та знаходити рішення, але ключові результати я отримав через практичний досвід. Я також помічаю, що значних результатів часто досягають люди, які мали складні стартові умови або обмежені ресурси, адже це формує внутрішню мотивацію рухатися вперед.
У житті та бізнесі я дотримуюся простих принципів: не беру чужого і не обманюю. У бізнесі мої цілі — масштабувати GE Marketing у всі міста України, де компанія ще не представлена, а також розвинути GridWyse до рівня міжнародного продукту, окупити його протягом першого року та вийти на ринок США. У перспективі п'яти років я бачу повне покриття України і розвиток платформи на європейському та американському ринках із позицією серед лідерів.
Якщо говорити про поради підприємцям-початківцям, то ключовими є витримка і терпіння. Важливо зосереджуватися на діях, які реально приносять дохід. Я не підтримую підхід, коли хобі без економічної моделі намагаються перетворити на бізнес, адже це часто призводить до розчарувань. Робота має з часом приносити задоволення, але в основі має бути результат. Також важливо одразу працювати з професійними юристами, щоб уникнути системних помилок.
Я можу назвати себе щасливою людиною. Для мене щастя — це передусім оточення: сім'я, партнери, діти, батьки, люди, з якими є взаємна підтримка і довіра. Саме сильне близьке коло формує відчуття стабільності та внутрішнього балансу.
Окремо для мене важлива соціальна відповідальність. Ми системно підтримуємо Збройні сили України, хоча більшість цієї діяльності не афішуємо. Також допомагаємо дитячому будинку в Тернополі, закриваючи як поточні, так і критичні потреби. Крім того, ми реалізуємо ініціативи з популяризації історії — безкоштовно оцифровуємо музеї, створюючи 3D-тури та інтегруючи їх у Google Карти, щоб зробити їх доступнішими для ширшої аудиторії. Історія є моїм особистим інтересом: я багато читаю, досліджую і намагаюся глибше розуміти контекст подій.
Як прийшла ідея бізнесу?
Ідеї як такої не було. Мені запропонували займатися цим напрямом, і я погодився, тому що добре в ньому розбирався. У мене був негативний досвід роботи в іншій компанії, де зі мною вчинили нечесно. Тому я вирішив разом із командою розпочати власний проєкт і будувати компанію на тих принципах, які вважав правильними.
Я впровадив у ній ті підходи, які раніше не дозволяли реалізувати, і саме це дало результат. Ми не вигадували нічого принципово нового. Ми взяли робочу модель і суттєво її вдосконалили. Умовно кажучи, перетворили велосипед на сучасний швидкісний транспорт.
Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?
У 18 років я почав працювати в дистрибуційній компанії, яка займалася продажем книг. Ми активно працювали з клієнтами, щодня здійснюючи близько 100 контактів, і приблизно 90% із них завершувалися відмовами. Такий досвід сформував у мене високу стійкість до заперечень.
Я розвинув сильні комунікативні навички, вміння працювати з людьми та будувати команди. Усередині компанії я створював і розвивав власні філії.
Також важливою стала здатність рухатися вперед, незважаючи на труднощі. Було багато ситуацій, які могли зламати, але я навчився не здаватися.
З дитинства я пробував себе в різних заняттях, але часто не доводив їх до кінця. З часом це переросло у внутрішню мотивацію доводити справи до результату.
Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?
Перший серйозний виклик — пандемія COVID-19 у 2021 році. Ми втратили значну частину команди, оскільки працювали офлайн у форматі торгових представників. Через локдауни бізнеси були закриті, і доступ до клієнтів фактично зник.
Попри це, ми змогли адаптуватися. У період пандемії ухвалили низку рішень, які не лише стабілізували ситуацію, а й дозволили команді заробляти більше. Ми суттєво вдосконалили внутрішні процеси та підвищили ефективність роботи.
Другий великий виклик — початок повномасштабної війни. Найскладнішим був період невизначеності в перші тижні. Проте вже на третій тиждень ми повністю відновили продажі, а технічні процеси стабілізували протягом першого-другого тижня.
Третій виклик пов'язаний із рішенням Google тимчасово обмежити роботу Google Карт в Україні. Це напряму вплинуло на наш бізнес, адже близько 80% послуг були пов'язані саме з цим інструментом. Протягом приблизно півтора року ми не могли надавати значну частину сервісів.
Ми швидко переформатувалися: почали розвивати інші напрями, зокрема створення сайтів, роботу з соціальними мережами та віртуальні тури. Це дозволило зберегти фінансову стабільність — суттєвого падіння доходів чи зарплат не відбулося, окрім короткого перехідного періоду.
З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?
Найбільша поточна криза — це підбір і адаптація персоналу в умовах війни. Ми перебудували модель найму: якщо раніше більшість команди становили чоловіки, то зараз понад половину складають жінки.
Ринок праці сьогодні динамічно змінюється, тому підбір і адаптація команди потребують більшої уваги та гнучкості. Додатковими факторами впливу залишаються енергетичні обмеження та сезонні виклики, зокрема в зимовий період. Це певною мірою відображається як на бізнес-процесах, так і на загальному емоційному фоні, що враховується в роботі з клієнтами.
Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?
Найбільший ефект дало впровадження моделі співвласництва. Ми побудували систему, у якій людина може прийти без досвіду і за 3–5 років вирости до рівня співвласника.
Це кардинально змінює підхід до роботи: зростає відповідальність, мотивація та довгострокове мислення. Люди починають сприймати бізнес як власний актив, а не як тимчасову роботу.
Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?
Найцінніший урок я отримав, коли намагався інвестувати в те, у чому не розбирався і не був готовий системно розвиватися.
Зокрема, мій досвід із криптовалютою: я інвестував, але не приділяв цьому уваги, повернувся до цього питання через пів року і в результаті втратив близько 50%.
Це сформувало для мене чітке правило: якщо хочеш чимось займатися, потрібно глибоко в цьому розбиратися. Інакше це не інвестиція, а випадковість.
Будь-яка помилка має цінність лише тоді, коли ти робиш із неї висновки і змінюєш поведінку.