Хурса Юрій Юрійович

Мене звати Юрій Хурса і сьогодні я - підприємець в українському e-commerce. Займаюся продажем одягу та білизни через маркетплейси й свідомо будую максимально мобільну бізнес-модель, яка дозволяє працювати незалежно від локації - фактично з ноутбуком у руках.

Мій професійний шлях починався у виробництві. Понад 14 років я працював у кондитерській сфері, пройшовши шлях від базових позицій до виконавчого директора. На цій ролі я відповідав за широкий спектр управлінських рішень і фактично мислив категоріями власника: брав на себе відповідальність, оцінював наслідки рішень і дивився на бізнес як на цілісну систему. Саме цей управлінський досвід став фундаментом для подальшого переходу в підприємництво. Попри любов до виробництва, я свідомо не повертаюся в цю сферу як підприємець. Розумію її високу складність, ресурсоємність і рівень конкуренції.

На сьогодні для мене пріоритет - гнучкий бізнес із контрольованими ризиками. На даний момент для мене важливий не лише результат у вигляді зростання бізнесу, а й якість життя. Після подій 2022 року я особливо ціную баланс між роботою і особистим часом, можливість проживати життя усвідомлено, а не лише досягати фінансових цілей. Я планую розвиток на коротші горизонти - переважно на рік, з урахуванням реалій сьогодення, зберігаючи водночас стратегічний вектор руху.

У партнерствах і роботі з людьми я зробив важливі висновки: бізнес і особисті стосунки краще розділяти, адже поєднання ролей може створювати додаткові ризики та напругу. Також я переконаний, що сучасний бізнес не має гендерних обмежень: сьогодні бачу багато сильних жінок-підприємиць, які часто демонструють навіть вищий рівень стійкості, системності та лідерства. Загалом мій шлях - це поєднання управлінського досвіду, підприємницьких експериментів і постійного переосмислення підходів до роботи та життя.

Як прийшла ідея бізнесу?

Ідея бізнесу виникла з пошуку практичного рішення. Коли моя дружина звільнилася з роботи, ми розглядали різні варіанти - від франшиз до інших форматів - і шукали напрям, який дозволив би їй працювати більш автономно та мати потенціал пасивного доходу. У якийсь момент я побачив на OLX оголошення про продаж інтернет-магазину нижньої білизни, як з'ясувалося згодом - чоловічої.

Це був бізнес декількох партнерів, які мали труднощі з впровадженням рішень, і ми придбали його за 5000 доларів. Дружина почала займатися операційною частиною, я поступово долучився - допомагав і паралельно вивчав нову для себе сферу. Це був зовсім інший масштаб порівняно з моїм попереднім досвідом у виробництві: велика фабрика «Деліція», до 500 працівників і маленький інтернет-магазин.

Спочатку я навіть не до кінця розумів ці обсяги - умовно кажучи, «одна тисяча, але де ще три нулі?». Але саме це мене й зацікавило. Я побачив у цьому напрямі перспективу: ринок зростав, а головне - з'являлася можливість більшої особистої свободи: у часі, у прийнятті рішень, у способі життя. У корпоративному середовищі я фактично не належав собі - робота майже без вихідних, дзвінки вночі чи у вихідні були нормою. Хоча це був дуже цікавий і корисний досвід, який змінив моє мислення і життя і за який я дуже вдячний.

Я почав глибше занурюватися: після роботи ночами вивчав, як працює e-commerce, як працюють інші гравці ринку. Це було по-справжньому цікаво. І приблизно через пів року ми ухвалили рішення: я звільнився з найму, і ми почали разом розвивати власну справу.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Передусім - управлінський досвід. Я працював найманим працівником на посаді виконавчого директора, і мої обов'язки були дуже широкими. Власники компанії деякий час перебували за кордоном, тому значна частина відповідальності за управління підприємством була на мені. Я ухвалював рішення фактично з позиції власника - розуміючи, що кожне з них може мати серйозні фінансові наслідки. Це сформувало у мене звичку мислити стратегічно та відповідально ставитися до кожного кроку. Цей досвід став для мене своєрідним «тренажером» перед власним бізнесом.

Але реальність виявилася іншою: після великої структури з сотнями працівників ми опинилися в малому бізнесі - кілька менеджерів, кур'єр, спеціалісти з продажу. Спочатку здавалося, що це буде просто. Насправді ж виявилося, що керувати десятьма людьми складніше, ніж п'ятьмастами. У великій компанії ти делегуєш, а в малому бізнесі часто робиш усе сам: від логістики до продажів. Були ситуації, коли я сам доставляв замовлення або виконував функції менеджера чи вантажника.

Водночас мене це не лякало - я починав кар'єру з базових позицій і пройшов усі етапи. Тому сприймав це як природний процес. Головне - я завжди ставився до роботи як до власної справи, навіть у наймі. Саме це мислення значно полегшило перехід у підприємництво.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

Перший виклик - це люди. Робота з командою завжди була і залишається складною частиною бізнесу. Другий - розрив між очікуваннями і реальністю. Ми розраховували на швидше зростання, але зіткнулися з тим, що бракує досвіду саме у веденні бізнесу в e-commerce. Управління кондитерським виробництвом і підприємництво в e-commerce - це різні речі. Третій і найболючіший виклик - відсутність стабільного прибутку.

Були періоди, коли доводилося не заробляти, а навпаки - вкладати власні кошти: покривати витрати, платити зарплати, оплачувати оренду. Найскладніше - це психологічний аспект: продовжувати працювати без позитивного підкріплення. Коли ти звик до стабільної зарплати, а тут працюєш і ще залишаєшся «в мінусі». Попри це, ми не зупинилися. Приблизно за пів року вийшли на базову стабільність - бізнес почав покривати основні потреби. Це не були великі гроші, але цього вистачало для життя.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Перша криза - це малий масштаб бізнесу на старті, який обмежував можливості росту. Ми поступово нарощували оберти і за три роки збільшили оборот у 10 разів.

Друга криза - COVID-19. Було повне нерозуміння, що робити. Ми відправили команду у відпустку на два місяці і працювали самостійно. Водночас онлайн-напрям навіть частково виграв - через закриття офлайн-магазинів попит на інтернет-продажі зріс. 

Третя і найскладніша криза - повномасштабна війна у 2022 році. На той момент склад був у Бучі, частина товару - на складі маркетплейсу в Броварах. Це були надзвичайно ризикові локації. Перші місяці - майже повна відсутність продажів і повне нерозуміння, що робити далі. Але поступово ситуація почала вирівнюватися, з кінця літа продажі відновилися, і в підсумку рік виявився робочим. Ключове - не зупинятися навіть у повній невизначеності.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Серед ключових рішень - розширення асортименту та перехід на модель fulfillment: передача зберігання, обробки та доставки замовлень зовнішньому оператору. Саме fulfillment дозволив бізнесу вижити у 2022 році. Навіть без команди і фізичного доступу до складу я міг працювати віддалено - фактично з ноутбуком у будь-якій точці. Бізнес продовжував функціонувати. Інші рішення - це радше сукупність невеликих, але системних кроків.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Я не мислю категорією помилок - для мене це досвід. Були неефективні маркетингові витрати, кадрові рішення, які варто було ухвалити раніше, втрати товару. Частина ситуацій взагалі не залежала від мене - наприклад, знищення товару під час бойових дій у 2022 році. Я не шкодую про конкретні речі: усе, що сталося, дало урок і дозволило рухатися далі.