Розділ 1: Про себе. Досьє.
«Переїзд до США»
Максим Смовж
Інсайти із закритих зустрічей та історії учасників - у нашому Telegram-каналі.
Написати в ТелеграмРозділ 2. Про бізнес. Досьє.
Розділ 3: Біографія.
«Якби ми з нашими мізками народилися в Америці, сиділи б у теплому офісі на Уолл-стріт. А так - бери лопату і копай» - цю фразу одного разу сказав мій партнер, і з того часу вона стала моєю робочою мантрою. У ній вся правда про мій шлях.
Я - Максим Смовж, емігрант із Мінська, який 20+ років тому виграв грін-карту, приїхав до Філадельфії та побудував «несексуальний», але високорентабельний сервіс з обслуговування стільникових вишок - Northeast Union Inc.
Я пройшов шлях від нижчої ланки працівників з обслуговування супутникових тарілок до рітейлу, ресторану та девелопменту - часто помилявся, іноді втрачав гроші, але завжди заробляв на основному бізнесі, щоб дозволити собі експерименти.
Сьогодні я підприємець із операційною дисципліною, простими правилами гри та інвестиційною стратегією, яка купує час наперед. Я свідомо вибираю свободу як головну валюту, менторствую підприємців та чесно говорю про те, як «брудна» робота створює чистий капітал.
Якщо вам близькі прагматичні рішення без ілюзій, нам точно є про що поговорити. Я ніколи не гнався за гарними галузями. Навпаки, я заходив у ті ніші, куди мало хто хоче йти. Лазити взимку обмерзлими вежами в Айові - це не картинка з інстаграма. Але саме тому там гарна маржа та прозора економіка. «Три посередні монтажники-альпіністи на пікап траку генерували більше обороту на рік ніж ресторан з 16 працівниками і при цьому ще й прибуток був, на відміну від ресторану» Цей контраст мене добре навчив - ринок платить за те, що мало хто хоче робити. На піку у мене працювало 15 бригад, сьогодні близько п'яти. Модель проста, але без рожевих окулярів: швидкий онбординг, сувора безпека, перші зміни - «на землі», а далі підйом на вежі за рішенням бригадира. Плинність кадрів шалена, конкуренція жорстка, але попит стабільний. Є парадокс, який я добре відчув за роки життя у США: у «брудних» сферах ти не конкуруєш із людьми, до яких звик в університеті. ти конкуруєш з тими, кого до університету не взяли. І в цій конкуренції легко виграєш.
Ми з партнером свідомо робили ставку на мотивованих емігрантів із гарною освітою, але без мови та знання ринку - «хороших людей для поганої роботи». Це давало нам перевагу у швидкості, дисципліні та якості. Мій погляд на гроші простий і холодний. Я вважаю, що успіх це не те, скільки ти заробляєш у піку, а скільки років ти зможеш прожити на своєму рівні, якщо дохід припиниться вже завтра.
Тому моя головна мета – не Ferrari чи яхта, а капітал, який дає свободу не залежати від операційної діяльності. «Базова стратегія - проста: відкладати системно та інвестувати пасивно у широкий ринок» S&P 500 я називаю своєю «інструкцією користувача до життя»: 10–12% у середньому річних на довгій дистанції плюс реінвестування відсотків робить свою справу. Є приклад, який часто показую своїм учням, котрим виступаю ментором: краще 20 років вкладати по $1000 на місяць, ніж витрачати їх на «залізо та блиск». У результаті ви отримуєте приблизно мільйон, з яких $240 000 - ваші гроші, а все інше результат компаундингу.
І найважливіше – це психологія спокою. Одна довгострокова стратегія знімає щоденну істерію "купити/продати". Я не намагаюся вгадати сонячне літо та купити акції сонцезахисних окулярів та продати акул виробництва парасольок Я просто володію всім ринком і сплю спокійно. Колись ми з партнером опинилися на дивному етапі дорослішання. Ми подивилися на всі наші бізнеси та запитали себе: «Навіщо нам усе це?» Я зосередився на одному напрямку. Чесно кажучи, галузь поступово вмирає, але мені вже вистачає. Я не хочу завантажувати себе новими компаніями, я нарешті дозволив собі жити. Скульптура, подорожі, навчання, TED-виступи, політ на парамотор над пірамідами Гізи, виставки в Майамі.
У Києві мене знають як «американського скульптора». Гроші працюють – час належить мені. Чому моя історія не про везіння? Бо моя історія – про системність. Про непомітні, але необхідні ринку послуги. Про маленькі ставки на нові ідеї. Про жорсткі правила виходу. Про чесність у грошах. Про прості інвестиції на довгу дистанцію. Про регулярне «ментальне техобслуговування». І головне – про право вибору. Працювати чи творити. Їхати на об'єкт або летіти над пустелею. Коли гроші перестають бути проблемою, постає складніше завдання - заповнити час змістом. Я вибираю вчитися: танці, музика, сцена, 1:1-менторство.
"Я купив собі час - і тепер щодня вирішую, як цікаво його прожити"
Через особистий шлях від робітника до підприємця, робота в нішах, куди не хочуть йти місцеві.
За рахунок стабільного основного бізнесу мали можливість пробувати інші ніші, і у разі провалу спокійно закривали неприбуткові бізнеси.
Інвестиції у будівельний проект, який виявився збитковим. Зробив висновки – хочеш спробувати щось нове, вкладайся спершу щонайменше. Спрацює – круто, ні – втрати будуть мінімальними.
Розділ 4: Чим я можу корисний? Досвід, яким ви можете поділитись.
Я можу бути корисним завдяки своєму досвіду в телекомунікаційному бізнесі, яким охоче поділюся. Крім того, я - веселий і відкритий компаньйон для занять спортом та участі в різноманітних івентах.
Якщо бізнес-модель не передбачає кратного масштабування на ранньому етапі, варто замислитися над її доцільністю. Найбільші можливості зростання часто знаходяться в нішах, яких уникають інші. Масові та перенасичені ринки, як-от ресторани чи салони краси, зазвичай мають обмежений потенціал масштабування. Натомість вузькоспеціалізовані або дуже неприємні ніші. Те, що інші не можуть або не хочуть робити. За це готові платити.
Розділ 5: Цінність клубу
