Вікторія Савенко, 48 років

Мене звати Вікторія Савенко і сьогодні я — підприємиця у сфері нерухомості та власниця агентства People в Києві. Мій шлях складався з кількох етапів: життя і робота в Донецьку, потім у Маріуполі, а з 2008 року — Київ, який одразу підняв планку темпу, відповідальності та фінансових очікувань. Саме цей період став точкою зростання: я навчилась приймати рішення в більш «динамічному» середовищі, де швидкість і якість управління мають значення. У підприємництво я прийшла не з романтики «власної справи», а з прагматичного запиту на контроль над часом і життям. Народження другої дитини стало моментом, коли я чітко побачила: повна зайнятість на роботі забирає життя, а не тільки години. Звідси й рішення перейти від найму до власної справи — рішення, яке повністю змінило мій спосіб мислення та рівень особистої відповідальності.

Як прийшла ідея бізнесу?

Ідея бізнесу народилась із потреби змінити формат роботи після народження другої дитини: я хотіла самостійно планувати графік і не «жити на роботі». Я оцінила свій бекграунд і зрозуміла, що можу застосувати його в нерухомості як у «самостійній історії», яка потенційно дає хороший результат. Я почала з ролі рієлтора, але вже тоді йшла з прагматичним планом, що наступним кроком буде власна компанія.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Фундаментом стали навички, здобуті в продажах і в управлінні в банку. Я перенесла в нерухомість те, що вже вміла: робота з людьми та продажі; організація роботи підрозділу/департаменту; найм; розробка нових продуктів; звітність по проєктах; бюджетування. Окремо хочу відмітити вплив тренінгу з продажів — він був абсолютно «не стандартний» та саме він суттєво перезібрав моє мислення.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

На старті найбільш відчутними були три речі.

По-перше — з початком власної справи — розширення моєї особистості. Я пройшла шлях від виконавця й менеджера до ролі, де відповідальність за результат тримається на власнику, від людей до процесів і фінансової дисципліни;

По-друге, міграція людей з початком війни: «всі роз’їхалися», невизначеність — не зрозуміло що відбувається і що з цим робити, тож фактично довелося з нуля збирати команду.

І по-третє — відновлення роботи в умовах руйнувань та побутових обмежень, що впливало на клієнтський попит, стан та ритм команди, нові законодавчі обмеження, які безпосередньо вплинули на ринок нерухомості.

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Дві ключові кризи були пов’язані з контекстом та структурою. Перша — воєнна: розпорошення людей, необхідність відновлювати роботу й наймати заново. Я пройшла її через збирання команди з нуля і повернення до обсягів, які були до війни, з подальшим перевищенням цих показників. Друга криза — втрата партнера по бізнесу: у попередній компанії ми були вдвох, партнер поїхав, і мені довелося знову піднімати систему самостійно. Це було одночасно і кризою, і викликом — але я впоралась, прийнявши на себе повний контур управління та відповідальності.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Найбільший ефект для росту дало рішення «відпустити контроль» у роботі з людьми. У продажах надмірний контроль і тиск швидко призводять до вигорання команди. Коли я почала шукати баланс — менше мікро менеджменту, більше довіри та здорових рамок — змінились і відносини в компанії, і стан людей, і, як наслідок, результат.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Найціннішою помилкою було партнерство, яке я не пропрацювала системно: воно було «на відчуттях», без достатньої проговореності та без письмового закріплення. Саме це призвело до кризи, коли партнер вийшов з операційної реальності, а я залишилась з повною відповідальністю. Цей досвід навчив мене свідомо та відповідально ставитися до партнерських конструкцій і не підмінювати домовленості емоціями.