Валентин Сторожук, 37 років

Сьогодні я керую сімейним виробничим бізнесом у сфері металообробки ТОВ Сторожук (UASTAL ТМ)  в Україні. Ми займаємось виготовленням металевих деталей на замовлення, а також імпортуємо й обслуговуємо металообробне обладнання (CNC верстати, ЧПУ), на якому працюємо самі. Я живу в Києві, і мій ключовий фокус — операційна ефективність виробництва, повний цикл: від креслення до готової деталі, стабільна якість і чітке дотримання строків.

У бізнес я прийшов через сім’ю: компанію заснували батьки, а я приєднався у 2009–2010 роках. На старті виконував практично всі функції — від приймання замовлень і роботи на верстатах до відвантаження продукції та роботи з клієнтами. З часом ми виросли до повноцінного металообробного виробництва, зі сформованою командою, включно з окремим конструкторським підрозділом, який сьогодні налічує вісім інженерів. Суттєвий вплив на мій світогляд мала перша поїздка до Китаю у 2011–2012 роках. Вона стала переломним моментом: я побачив, як технології у виробництві та CNC обладнання визначають швидкість і масштаб розвитку, і зрозумів, що нам необхідно рухатися в напрямку лазерного різання металу, гідроабразивного різання та сучасної металообробки.

Також важливими особистими точками стали народження доньки у 2013 році та досвід життя в умовах війни в Україні. Це змінило моє ставлення до ризиків, стійкості виробничого бізнесу й особистих цінностей.

Як прийшла ідея бізнесу?

Ідея сформувалася після поїздки до Китаю та відвідування промислових виставок. Там я побачив металообробні верстати з ЧПУ і можливості гідроабразивної технології: фактично відсутні «неможливі» задачі при роботі з різними матеріалами. Мене захопила модель виробництва як сервісу (B2B виробництво) — стати виробничим партнером для компаній, які створюють продукт, але не будують власні заводи. Паралельно виникла друга складова бізнесу — імпорт обладнання з Китаю, підбір і сервіс металообробного обладнання, яке ми використовуємо самі.

Які ключові навички допомогли вам запустити бізнес?

Основою стали не стільки «унікальні таланти», скільки практичні якості: наполегливість, самодисципліна, здатність до самонавчання і глибоке занурення в технології металообробки та виробничі процеси. На той момент в Україні не було системного навчання роботи з таким обладнанням, тому довелося швидко опановувати все самостійно в процесі.

Які 3 найскладніші виклики ви вирішили в перші роки?

1. Формування професійної виробничої команди
2. Ведення операційної діяльності самостійно (продажі, виробництво, логістика)
3. Компенсація браку технічної освіти через інтенсивне самонавчання

З якими кризами ваш бізнес стикався та як ви їх подолали?

Найскладнішим став 2022 рік: різке падіння замовлень, відсутність фінансування при великій команді та відповідальності за виплати. У критичний момент допоміг партнер із Молдови — він викупив частину складу, що дозволило нам протриматися кілька місяців навіть без повноцінної роботи. Після 2022 року майже зупинився експорт. З часом він почав відновлюватися: з’явилися невеликі замовлення зі США, а також активізувався напрям Польщі через партнерів, які відкрили там представництво. Зокрема, ми виготовляємо металеві вузли та обладнання для сортувальних ліній, що є частиною B2B виробництва під замовлення.

Які рішення виявилися найбільш ефективними для росту компанії?

Найбільший результат дає послідовність: ми постійно модернізуємо обладнання, вивчаємо нові технології та швидко впроваджуємо їх у виробництво. Це був поступовий розвиток — від гідроабразивної технології до лазерного різання та інших сучасних рішень — без зупинок після кожного етапу зростання.

Яку вашу помилку ви сьогодні вважаєте найціннішим досвідом?

Моя найбільша помилка — надмірне навантаження. У 2017–2018 роках перенапруга фактично коштувала мені близько трьох років повноцінного життя: вигорання, втрата мотивації, проблеми зі здоров’ям. Це стало жорстким, але важливим уроком: без контролю навантаження страждає не лише керівник, а й сам бізнес. Делегування критично важливе, але мені також потрібно свідомо керувати кількістю задач.